- здиво
- -ва, с. Пт.Диво, дивно.
- То здиво, як ся удав ярец.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
здиво
Смотреть что такое "здиво" в других словарях:
здиво — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
здивований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
здивованість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
здивовання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
здивовано — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
